Школа за панської Польщі
За панської Польщі в селі була відкрита школа в 1926 році.
Першим учителем був Станішевський, який працював лише 1 рік з двома групами 1-го класу. В школу записували дітей від 7 до 14 років. Учнів, яким було більше 14 років в школу не приймали. Коли учень закінчував перший клас і йому виповювалось 15 років, далі не дозволялось ходити. А в школу обов’язково дитина ходила до 14 років, і тому що школа була початкова, то в четвертому класі доводилось ходити по 3-4 роки, доки не виповниться 14 років.
Шкільного приміщення в селі не було. Діти навчались в приватному будинку, який доводилось кожного навчального року винаймати то в одного , то в іншого господаря.
Вчитель був лише один на всі чотири класи.
Вчителі дуже часто мінялися. Так вчитель Стані шевський працював лише 1 рік, Садовський також пропрацював 1 рік. За період існування школи за панської Польщі в селі змінилось 5 вчителів, це:
1. Станішевський
2. Садовський
3. Баліцький Іван
4. Тадеуш Віктор
5. Карвовський Казимір
Навчання проводилось лише на польській мові. В школі вивчались гуманітарні та естетичні предмети ( мова, читання, історія, географія, арифметика, співи).
В школі був введений обов’язково 2 рази на тиждень закон Божий.
В учнів були тільки читанки. Інших підручників учні не мали. Всі підручники були лише у учителя. Зошити купляли в онучників ( заготівельників), вимінюючи за онучи чи клоччя.
Виховання учнів проводилось при допомозі палки ( метра), якою били по пальцях. Винних, крім цього, ставили на коліна в куток, де було насипано гречки, і заставляли держати в руках вагу.
В класі були картини Юзефа Пілсудського, Інаца Мостіцького, Ріца Шеліглого.
В школі була художня самодіяльність, але виступи перед населення проводились платні. Навіть показувались картини при допомозі фільмоскопа, який був в учителя.
В класах були парти з кришками, пофарбовані в чорний колір.
При школі були створені курси для неграмотних.
2. Період з вересня 1939 по червень 1941 року.
Восени 1939 року в селі встановилась Радянська влада. Для навчання дітей в наше село приїхали Халабурда Варвара Прохорівна та Ксенія Іванівна Гижицька – завідувач школи. У 1941 році випускники школи отримали перші документи про освіту ( на вкладці).
3. В час окупації нашої території німецькими загарбниками у селі школа не працювала. Вчителі евакуювались.
4. Становлення школи в після воєнний час.
В післявоєнний час в селі почалось начання з 1946 року. Першим організатором початку навчання в післявоєнний час була вчителька Жежук Марі Єгорівна ( дівоче прізвище – Наріжна), яка була направлена з Полтавської області.
На цій фотографії Наріжна М.Є. – дев'ята з ліва у третьому ряду.
Школу довелось відкривати в дуже складних умовах. В селі не було приміщення. Довелось шукати приватний будинок. До школи в перший рік пішли діти 7-12 років. Дітей було багато – 80 учнів у першому класі. Навчання проводилось у дві зміни. В учнів не було книжок, зошитів і ін. Парти були саморобні ( зроблені батьками).
В перші роки книжками і зошитами забезпечував сам учитель, доставляючи їх з району. Були випадки, коли писали й на газетах, та на різному папері.
Працювати було ще важче. На кожному кроці треба остерігатись зустрічі з бандитами. А в район доводилось ходити пішки. Машини не було, а волами добирались 3-4 дні. Тому пішки можна швидше зайти в Рокитно. В дорогу надівали постоли, так як треба було переходити болотисті місця.
На другий рік ( 1947) було направлено вчительку Степурко Анфісу Петрівну. Поволі формувалась початкова школа, завідуючою якої було призначено Жежук Марію Єгорівну. В цьому ж (1947) році за клопотанням батьків учнів, завідуючої школою Жежук М. Є та голови сільської ради ( тоді головою с/р працював Балдич Олександр Леонович) під школу передали будинок жителя с. Вежиця Балдич Федора Леоновича, який в той час проживав в районі в комунальному будинку.
За рішенням райвиконкому його будинок передали під школу, обмінявши йому у власність комунальний будинок.
Будинок п. Балдич був спустошений: без вікон, дверей і т.п. Довелось при допомозі батьків розшукувати вікна, двері, дверці від грубок тощо.
І все ж таки перейшли в дане приміщення, приміщення без жодної шибки. Від вітру прикривали віконні « діри» станицями.
Тоді батьки зібрали жито, яке обміняли в Рокитному на віконне скло. Вікна посклили і в основному привели приміщення в порядок.
У Вежицькій школі навчання розпочалось по програмі семирічного навчання ( цебто, відкрилася школа-семирічка) з 1 вересня 1950 року. І директором цієї школи була Степурка Анфіса Петрівна, яка очолювала даний навчальний заклад до кінця 1-го півріччя 1952-1953 навчального року.
З початком 2-го півріччя 1952-1953 навчального року директором школи була призначена Кучеренко Марія Родіонівна, яка пропрацювала лише до кінця 1952-1953 навчального року. Після Кучеренко Марії Родіонівни школу прийняла на початок 1953-195 навчального року Радчук Галина Василівна, яка закінчила 2-х річний курс Рівненського учительського інституту і пропрацювала на цій посаді до кінця 1957-1958 навчального року.
З початку 1958-1959 навчального року директорську посаду школи обійняла Гончаренко Галина Парфенівна, яка пропрацювала на цій посаді по серпень 1960 року. Поволі у школі склався колектив із 8 чоловік.
Осінь 1959 року
Зліва направо:1 ряд – Жежук Марія Єгорівна, Дубова Варвара Савівна, Гончар Галина Парфенівна, Булак Зінаїда Андріївна; 2 ряд – невідома, Макаровець Петро Федорович, Сотниченко Валентина Федорівна; 3 ряд – Кисіль Парасковія Михайлівна, Колковець Надія Федосіївна.
В 1960 році почали добудовувати приміщення школи. Із серпня 1960 по 1962 року директором школи працював Барановський Володимир Захарович – випускник Каменець-Подільського педінституту.
В 1962 році новим директором школи стає Кузьмич Степан Мусійович. Під його керівництвом у 1965 році закінчили будівництво нового приміщення, завезли нові меблі і привели приміщення в порядок. Пропрацював Степан Мусійович до 1966 року і був звільнений у зв’язку з переходом на нове місце роботи.
Із вересня 1966 року педколектив школи очолив Соньків Мирон Федорович і пропрацював до 1973 року.
З 1 вересня 1969 у школі почала працювати перша вчителька, яка народилась у с. Вежиця, закінчила цю школу, отримала педагогічну освіту в Дубнівському педучилищі – це Жежук Валентина Борисівна.
З осені 1973 року по 1976 рік директором школи працював Єрмаков Олександер Валер’янович. Улюбленим заняттям якого було полювання.
Значний внесок у розвиток школи зробив її наступний керівник – Родинюк Володимир Миколайович, який працював на цій посаді з 1976 по 1983 рік. За цей час ( у 1978 р.) було добудовано 2 класні кімнати, що дало можливість перейти на однозмінне навчання.
З 1983 по 1985 рік директором школи був Хижняк Ігор Миколайович, який посприяв зміцненню матеріальної бази школи та покращенню умов навчання дітей.
Один із останніх дзвоників у школі
Випуск 1984 року.
Випуск 1985 року.
Новий навчальний 1985 – 1986 рік школа почала з новим директором – Голосняком Андрієм Миколайовичем, який приїхав у 1976 році після закінчення Ровенського педінституту і розпочав свою педагогічну діяльність з посади завуча школи.
У 1986 році школа була реорганізована в неповну середню школу ( 9 класів), пізніше – школа І-ІІ ступенів.
У 1987 році добудовано нове приміщення, де розмістилися майстерня, бібліотека та спортивна кімната.
З 1988 по 1997 рік на посаді директора школи працював Чмуневич Ілля Володимирович. В цей час було придбано для школи трактор, розширено матеріальну базу.
1997 року на посаду директора школи повернувся Голосняк Андрій Миколайович.
У новий 1998-1999 навчальний рік.
З 1 вересня 1999 року школа була реорганізована у школу І-ІІІ ступенів.
Перший випуск 11 класу (2000 рік)
З метою покращення харчування учнів у 2000 році було об лаштоване нове приміщення шкільної їдальні.
З 2000-2001 навчального року введено для учнів 9-11 класів до профільне навчання з тракторної справи.
Значний слід у житті школи та села залишила Жежук ( Андріяшина) Єва Іванівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, уродженка с. Осницьк Рокитнівського району, яка працювала у школі з вересня 1972 року, померла 26.06.2004 року.
Станом на 1.01.2005р., у Вежицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів працює 23 вчителі. Переважно вчителі – випускники своєї школи, які здобули освіту у вищих та середніх педагогічних навчальних закладах.
В школі є 11 класних кімнат: кабінети української мови та літератури, хімії та біології, математики, географії. ДПЮ, 4 початкові класи, майстерня обладнана верстатами, спортивна кімната, комп’ютерний клас ( створений 2004 році).
В селі проживають вчителі, які багато років віддали педагогічній роботі, а в даний час перебувають на заслуженому відпочинку:
Родинюк Володимир Миколайович – 55 років педагогічного стажу, з них 28 у Вежицькій школі.
Чмуневич Лідія Андріївна – 27 років педагогічного стажу, з них 22 у Вежицькій школі.
В школі працюють вчителі зі значним педагогічним стажем:
Чмуневич Ілля Володимирович – 38 років педагогічного стажу, продовжує працювати вчителем хімії та біології.
Голосняк Андрій Миколайович – 29 років педагогічного стажу, директор школи, вчитель математики.
Голосняк Тетяна Павлівна – 25 років педагогічного стажу,вчитель української мови та літератури.
Кузьмич Марія Володимирівна – 23 роки педагогічного стажу, вчитель початкових класів.
Кузьмич Олександра Сергіївна – 23 роки педагогічного стажу, вчитель початкових класів.
Кузьмич Микола Миколайович – 20 років педагогічного стажу, заступник директора по навчально-виховній роботі, вчитель зарубіжної літератури.
Чмуневич Олександр Павлович – 20 років педагогічного стажу,вчитель музики.
В школі навчається 184 учні.